2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я,  у світі в однієї зі 127 людей діагностують аутизм – особливість нейрорзвитку, яка впливає на соціальну взаємодію, комунікацію та поведінку. Тобто, аутизм – не захворювання, а стан, що виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку.

Цей стан може проявлятися по-різному і мати як легку, так і важку форми, здібності й потреби таких людей дуже різняться. Тому прийнято вживати термін «розлади аутистичного спектра» (РАС). Комусь із них потрібен догляд впродовж усього життя, інші можуть жити й працювати самостійно, хтось використовує вербальну комунікацію з іншими, дехто – ні.

Люди з РАС часто мають труднощі з соціальною взаємодією, а також обмежену або повторювану поведінку, сталі інтереси. Для них надважливими є розклад, порядок дій, рутина і звичні маршрути. Особливістю людей із РАС є дуже високий рівень тривоги і постійного стресу через мінливість світу. Щоб опанувати цю тривогу та почуватися безпечно, вони прагнуть до впорядкованості.

Розлади аутистичного спектра неможливо вилікувати, однак з часом їх можна скоригувати й адаптувати людину в соціумі.

Що раніше батьки й лікарі визначать, що дитина перебуває в спектрі, то більше позитивних результатів можна досягти для покращення якості її життя.

Зазвичай, ознаки аутизму з’являються у віці 2-3 роки, інколи й раніше. На те, що дитина може належати до групи ризику щодо РАС, можуть вказувати такі ознаки в дитини до року:

• уникає або не підтримує зоровий контакт;
• не виявляє радісні емоції, рідко всміхається;
• не реагує на ім’я;
• на обличчі не проявляються сум, роздратування, здивування;
• не лепече;
• не використовує або рідко використовує жести: не вказує на предмети, не дає «па-па», не простягає ручки.

На РАС також може вказувати така поведінка:

• дитина виставляє іграшки чи інші предмети в ряд і засмучується, коли порядок змінюється;
• щоразу повторює слова або фрази;
• постійно бавиться іграшками однаково;
• не дивиться в очі, інколи дивиться скоса чи крізь людину;
• у дитини немає емоційного контакту з іншими людьми, передусім, з батьками;
• дитина усамітнена, а серед інших людей відчуває тривогу;
• невдачі спричиняють у дитини спалахи гніву.

Якщо дитина має якісь із цих ознак, зверніться до педіатра чи сімейного лікаря. Однак, не всі діти з РАС мають такі ознаки, а наявність цих ознак не завжди вказує на аутизм.

Дізнатися більше про розлади аутистичного спектра та як поводитися з такими людьми –  https://bit.ly/3THtaEX