Сьогодні (у другий понеділок лютого) відзначають Міжнародний день обізнаності про епілепсію.
Що ж таке епілепсія? Це хронічний розлад мозкової діяльності, який характеризується стійкою схильністю до епілептичних нападів, а також нейробіологічними, когнітивними, психологічними та соціальними наслідками цього стану. Це один з найбільш поширених хронічних неврологічних захворювань у людини.
Близько одного відсотка людей у світі — а це 50 мільйонів — мають епілепсію, за даними ВООЗ. І 70% із них можуть мати життя без епілептичних нападів, якщо вони успішно проходять відповідне лікування.
В Україні неврологічні розлади є четвертою найпоширенішою причиною смерті, відповідно до Міжнародного дослідження тягаря хвороб (Global Burden of Disease — GBD). Серед причин смерті у чоловіків епілепсія посідає третє місце, а у жінок — четверте.
Епілепсія — реальне захворювання, яке можна і потрібно лікувати, а не оточувати міфами, стереотипами і стигмою. Замість того, аби уникати спілкування з людиною, яка має епілепсію, або жартувати з неї, можна повторити правила надання першої допомоги при епілептичних нападах.
Епілептичний напад може статися несподівано і для вас, і для людини, яка має епілепсію. Він може статися у будь-якому місці, в будь-якій ситуації та у будь-який час. Та правильно надана перша допомога може не лише вберегти людину від травм, а і врятувати їй життя. Існує правило щодо першої допомоги, яке англійською звучить як Stay, Safe, Side.
Під час та після епілептичного нападу людина потребує допомоги — часто не так професійно медичної, як соціальної. Важливо побути поруч та підтримати психологічно. А не уникати людини, яка має епілепсію, через те, що існує стереотип про заразність захворювання тощо.
Епілепсія незаразна. Вона не є інфекційним захворюванням, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Причиною епілептичного нападу є надлишок електричних імпульсів у мозку. Напад може виглядати і як незначний провал у пам’яті, і як судоми в усьому тілі.
Існують ситуації, які можуть виступати тригерами для епілептичного нападу. Звісно, напад може статися навіть під час прогулянки або спокійної розмови. Але, наприклад, заняття спортом, різкі та гучні звуки або яскраве та миготливе світло можуть більш вірогідно спровокувати напад.
Якщо ви помічаєте за собою симптоми або вже мали перший епілептичний напад, обов’язково проконсультуйтеся у лікаря. Відвідайте лікаря-невролога, аби провести необхідні аналізи, встановити тип епілепсії, обрати протокол лікування та контролювати свою взаємодію з чинниками епілептичних нападів.
Якщо ви маєте епілепсію, поділіться про це зі своїми друзями та близькими. Це дозволить їм підготуватися: дізнатися більше про те, що таке епілепсія, які у неї симптоми та як допомогти у разі нападу. Стигматизація, засоромлення, ігнорування та дискримінація людей з епілепсією — це не вихід.