Нещодавно відбулася масштабна виїзна нарада з питань громадського здоров’я, організована Міністерством охорони здоров’я України спільно з World Health Organization Ukraine та Центром громадського здоров’я України, присвячена розвитку системи громадського здоров’я та підбиттю підсумків роботи регіональних ЦКПХ.
Захід об’єднав представників МОЗ України, ЦГЗ МОЗ України, експертів ВООЗ та керівників центрів контролю та профілактики хвороб з усієї країни. Волинську область представляла Головний державний санітарний лікар області Наталія Янко.
Ключові акценти наради
Пріоритети на 2026 рік
Впровадження 10 оперативних функцій громадського здоров’я для профілактики захворювань і підвищення тривалості життя.
Епіднагляд і готовність до викликів
Посилення моніторингу інфекційних і неінфекційних хвороб та готовності до надзвичайних ситуацій.
Доступність послуг
Розвиток лабораторної мережі та мобільних форматів роботи (вакцинальні автобуси, мобільні амбулаторії), щоб медичні послуги були доступні кожній громаді.
Імунопрофілактика та цифровізація
Розширення програм вакцинації та впровадження сучасних цифрових інструментів управління.
Стратегія до 2030 року
Визначено подальші кроки розвитку системи та інтеграції до європейських стандартів медичної статистики.
В нараді також взяв участь Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Під час виступу він наголосив: ефективність роботи системи громадського здоров’я, серед іншого, впливає і на рівень передчасної смертності та демографічну стійкість країни. Ігор Кузін, заступник Міністра охорони здоров’я України, Головний державний санітарний лікар України акцентував увагу присутніх на поточній ситуації щодо розбудови системи громадського здоров’я та на пріоритетах нормативного врегулювання сфери громадського здоров’я (план діяльності МОЗ на 2026 р.).
Головний державний санітарний лікар Волинської області Наталія Янко поділилася з колегами досвідом на тему: «Природно-осередкові інфекції, що передаються кліщами:
зміни епідемічної ситуації та чинники ризику для громадського здоров’я Волині». Наталія Янко окремо зупинилася на пріоритетних напрямках управління ризиком щодо кліщових інфекцій, а саме:
-посилення епідеміологічного, лабораторного та ентомологічного моніторингу;
-координація дій у підході One Health;
-фокус на громадах і територіях підвищеного ризику;
-цільові акарицидні та дератизаційні заходи в осередках ризику;
-врахування транскордонних чинників у профілактиці;
-розробка регіонального плану реагування на КВЕ на 2027-2031 роки.
Такі зустрічі — це не лише обмін досвідом, а й реальний механізм координації дій між державою, регіонами та міжнародними партнерами задля формування здорового середовища в громадах
