Як можна підтримати близьку людину, яка переживає ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це порушення психічного здоров’я, що може виникнути після пережитих людиною травматичних подій, або якщо вона стала їх свідком.

Людей із ПТСР можуть турбувати інтенсивні, тривожні думки та почуття, повʼязані з травматичною подією, що тривають довгий час після того, як ця подія закінчилася. Вони можуть переживати цю подію через спогади та/або нічні жахи, відчувати сум, страх чи гнів, відчуженість від інших людей. Люди можуть уникати ситуацій чи людей, які нагадують про травматичну подію; у них може бути сильна негативна реакція на такі звичайні речі, як-от гучний звук чи випадковий дотик.

Про цей розлад і його прояви ми нещодавно розповідали https://www.facebook.com/volinOCKPH/posts/379148918507017

Важливо також знати, що посттравматичний стресовий розлад – не вирок, він піддається лікуванню.

Люди з посттравматичним стресовим розладом часом віддаляються від родини та друзів. Вони можуть відчувати сором, не хочуть обтяжувати інших або думають, що інші люди не зрозуміють, через що вони проходять. Хоча важливо поважати кордони близької людини, ваш комфорт і підтримка можуть допомогти їй подолати почуття безпорадності, горя та відчаю. Насправді особиста підтримка з боку близьких і рідних є одним із найважливіших чинників відновлення.

Пропонуємо поради, щоб підтримати близьку людину, яка переживає ПТСР:

НЕ змушуйте людину говорити. Людям із посттравматичним стресовим розладом може бути дуже важко розповідати про свій травматичний досвід. Для деяких це може навіть погіршити самопочуття. Натомість дайте їм зрозуміти, що ви готові вислухати їх, коли вони хочуть поговорити, або просто погуляти, коли вони не готові комунікувати.

Не давайте порад. Люди, які пережили травматичні події, часто відчувають, що цей досвід відокремлює їх від інших. Ми дійсно не можемо уявити, що людина переживає всередині. А отже, наші ідеї про те, як допомогти, можуть виявитися не актуальними та сприяти появі недовіри. Слухати й бути поруч без порад та рекомендацій — неоціненна підтримка при ПТСР.

Утримайтеся від знецінення. Постарайтеся зрозуміти, що це розлад, який потребує певного часу для того, аби людині стало легше. Буде чудово, якщо ви самі, 
 як близька людина, працюватимете із психологом/психотерапевтом, аби допомогти й собі впоратися із цим непростим періодом. Це також допоможе вам мати реалістичні очікування та дійсно сприятиме підтримці людини з ПТСР.

Не переривайте розмову. Коли людина насмілиться говорити, може трапитися так, що вона захоче говорити про травматичну подію знову та знову. Це частина процесу загоєння травми, тому уникайте спокуси сказати: “Припини повторювати минуле 
 та рухайся далі . Натомість запропонуйте поговорити стільки разів, скільки їй потрібно.

Уникайте речей, що можуть викликати флешбек. Наприклад, вмикання іграшок чи рингтонів, які за звуком нагадують травматичну подію, як-от постріл чи звук затвора зброї.

Робіть звичайні буденні справи разом. Ті справи, які не мають нічого спільного з посттравматичним стресовим розладом або травматичним досвідом. Заохочуйте близьких шукати друзів, займатися хобі, яке приносить задоволення, займатися аеробними вправами, як-от ходьбою, бігом, плаванням.

Наберіться терпіння. Відновлення — це процес, який вимагає часу та часто може бути важким. У ньому є місце як покращенням, так і відкатам. Дуже важливо розуміти, через що проходить близька вам людина й давати їй час.

Говоріть про майбутнє та будуйте плани. Це може допомогти протистояти поширеній думці людей із посттравматичним стресовим розладом, що їхнє майбутнє приречене.

Ознайомтеся з доступною інформацією про ПТСР. Що більше ви знаєте про симптоми, наслідки та варіанти лікування, то краще ви будете готові допомогти близькій людині й розуміти, через що він/вона проходить.

Більше про ПТСР – від платформи Бережи себе за підтримки Координаційний центр КМУ / Mental Health UA. Інформація доступна за посиланням https://bit.ly/3s2iOph